У квітні 1957 року було засновано Центральну районну лікарню на 50 ліжок, головним лікарем якої був призначений Арсеній Іванович Ковбан. За час його роботи головним лікарем району вся мережа медичних закладів була підпорядкована Центральній районній лікарні, яка стала центром організаційно-методичного управління та надання висококваліфікованої і спеціалізованої медичної допомоги. В 1958 році ліжковий фонд лікарні був розширений до 75 ліжок.

        В 1961 році в с. Ст. Солотвин за кошти місцевого колгоспу були побудовані типова дільнична лікарня на 50 ліжок та окремо житловий будинок для лікарів.

        У 1963-1964 роках у ЦРЛ був побудований одноповерховий лікувальний корпус на 60 ліжок, де були розгорнуті хірургічне та гінекологічне відділення.

        Лікарня була розширена до 150 ліжок, укомплектована кваліфікованими кадрами лікарів та середнього медперсоналу за існуючими в той час штатними нормативами.

        В цей же період була переведена в більш просторе приміщення поліклініка, де вели амбулаторний прийом лікарі - терапевти, хірург, педіатр, акушер-гінеколог, невропатолог, офтальмолог, отоларинголог, дерматовенеролог, фтизіатр, стоматологи.

        У ті роки в районі працювали досвідчені, з великим стажем практичної роботи лікарі- терапевти. Б.Ф.Зарубінська, Б.А.Башинська, педіатр О.О. Голікова, хірургічну службу очолював головний лікар А.І. Ковбан, лікар М.М. Бей, фельдшери П.Д. Лазебний - с. Закутинці, П.В. Деркач - с.Красівка, П.О. Терещук - с. Гардишівка та інші, які пройшли загартування на фронтах Великої Вітчизняної війни.

        Швидку медичну допомогу надавала цілодобово одна виїзна бригада в складі фельдшера та водія. Всього було 2 санітарні автомобілі, 4 водії та 4 фельдшери.

        У липні 1972 року на посаду головного лікаря був призначений Володимир Іванович Олійник, який немало зусиль докладав до подальшого зміцнення матеріальної бази ЦРЛ та дільничних лікарень і ФАПів. За 1972-1973 роки була перебудована і переведена з твердого на газове паливо котельня лікарні, всі корпуси лікарні підключені до міської каналізаційної мережі (замість місцевих вигребів), проведена заміна водопровідної мережі на території лікарні. За 1974-1978 роки проводилась значна організаторська робота по зміцненню матеріальної бази фельдшерсько-акушерських пунктів, яка на той час була в незадовільному стані. Значна увага з боку головного лікаря В.І. Олійника приділялась питанню закріплення медичних кадрів у селах району. Молоді спеціалісти, які були направлені на роботу в село замість вибулих завідуючих ФАПами, акушерок, а також лікарів, потребували забезпечення їх житлом для постійного проживання там. У багатьох випадках ці питання було вирішено успішно. В селах Садки, Райгородок житлом були забезпечені завідуючі ФАПами - воно було надане керівниками колгоспів та радгоспів, придатне для постійного проживання і господарювання.

        В квітні 1976 року було розпочато будівництво лікувального корпусу на 200 ліжок за кошти колгоспів та радгоспів. У будівництві брали активну участь усі працівники лікарні, працівники районних організацій і установ, військовий гарнізон м.Бердичева.

        До листопада 1977 року, тобто за 17 місяців, були побудовані триповерховий лікувальний корпус, котельня для центрального опалення, типова пральня, автогараж на 13 боксів з автомайстернею та побутовою кімнатою для водіїв, а також складські й господарські приміщення, тепломережі та мережі гарячого і холодного водопостачання.

        В грудні 1977 року терапевтичне відділення лікарні було переведено в новий лікувальний корпус.

        З 1 січня 1978 року ліжковий фонд лікарні було розширено до 210 ліжок, а з 1 липня цього ж року - до 275 ліжок. З приростом лікарняних ліжок, де були організовані повноцінні профільні відділення: терапевтичне, хірургічне, дитяче, гінекологічне, неврологічне, отоларингологічне, офтальмологічне, урологічне та дитяче інфекційне, значно зросли штати лікарів, середнього та молодшого персоналу. Все це дало змогу поліпшити умови лікування хворих та роботи медичного й обслуговуючого персоналу.

        На кінець 1980 року ліжковий фонд у районі становив 385 ліжок, з них - 310 ліжок у ЦРЛ.

        Слід зауважити, що в ЦРЛ була організована на високому професійному рівні художня самодіяльність, учасники якої постійно посідали призові місця в районних та обласних оглядах художньої самодіяльності. Медичні працівники району брали активну участь у громадському житті лікарні (у масових суботниках), часто організовувались екскурсії по історичних місцях.

        На будівництво та благоустрій території лікарні були залучені всі районні організації та установи, що дало змогу за відносно короткий період здійснити її будівництво.

        

        

        З уведенням у дію нового лікувального корпусу були проведені ремонти у вивільнених приміщеннях, в яких були розміщені з новим обладнанням клініко-біохімічна лабораторія, відділення швидкої медичної допомоги та відділення заготівлі та переробки крові.

        На кінець 1978 року відділення швидкої медичної допомоги було розширено в 2 рази, укомплектовано штатними одиницями лікарів, фельдшерів та водіїв, оснащено новим радіофікованим санітарним транспортом у кількості 4-х одиниць.

        Відділення швидкої медичної допомоги було забезпечено необхідним обладнанням (дихальні апарати, електрокардіографи, медикаментами та перев'язувальним матеріалом у достатній кількості для надання медичної допомоги, створено 2 виїзні лікарсько-фельдшерські бригади для цілодобового чергування.

        Автопарк ЦРЛ за 1978-1980 роки зріс до 17 одиниць, що дало можливість забезпечити автотранспортом усі дільничні лікарні і амбулаторії, закріпити санітарний транспорт за райтерапевтом, оргметодкабінетом та забезпечити вантажівкою для господарської служби.

        В 1980-1984 роках головний лікар В.І. Олійник продовжував активно працювати над вирішенням питань подальшого зміцнення матеріальної бази закладів охорони здоров’я в районі.

        У 1983 році вирішено питання розробки проектно-кошторисної документації на будівництво типового корпусу районної поліклініки на 600 відвідувань у зміну та харчоблоку ЦРЛ. Разом з головою колгоспу с. Мирославка С.Є. Горячим була замовлена в Проектному інституті технічна документація на будівництво Мирославської дільничної лікарні за кошти колгоспу та будівництво ФАПу в с. Малосілка за типовим проектом.

        У 1984 році замовлена проектно-кошторисна документація на будівництво Мирославської дільничної лікарні, харчоблоку ЦРЛ та поліклініки була виготовлена, проведена її технічна експертиза в обласній архітектурі і можна було розпочати будівництво.

        У липні 1984 року В.I. Олійник за станом здоров’я та своїм бажанням переведений на посаду завідуючого фізіотерапевтичним відділенням ЦРЛ і пропрацював до 2006 року

        За цей період у ЦРЛ за державні кошти побудовано поліклініку, харчоблок. Побудовані Мирославська дільнична лікарня на 80 ліжок та ФАПи в сс. Малосілка, Гальчин, Половецьке, Слободище за кошти колгоспів та радгоспів, в селі Никонівка господарським способом перебудовано дільничну лікарню.

         З приходом на посаду першого секретаря райкому Компартії К.М. Філіпової та другого секретаря П.С. Яцюка, голови райвиконкому В.З. Бабійчука в 1985 році, за підтримки ради голів колгоспів було прийнято рішення побудувати лікувальний корпус ЦРЛ. Виготовлення технічної документації взяв на себе головний лікар Олійник. У новозбудованій поліклініці, обладнаній новими лікувально-діагностичною апаратурою та інвентарем, значно поліпшились умови для подальшого розвитку лікувально-діагностичного процесу в лікарні. Покращились, зокрема, умови для розвитку лабораторної, стоматологічної, офтальмологічної, рентгенологічної та фізіотерапевтичної служб. У поліклініці відкрито кабінет фіброгастроскопії, стаціонарний флюорограф, кабінети теплолікування, водолікування з лікувальними ваннами, душами та підводним масажем, що значно підвищило рівень і якість діагностики багатьох захворювань та їх лікування в амбулаторних і стаціонарних умовах.

         У липні 1990 року на посаду головного лікаря ЦРЛ призначений Володимир Станіславович Мишківський - молодий, енергійний керівник, який пропрацював до вересня 1999 року. За 1990 - 1992 роки було закінчено добудову харчоблоку і його обладнання, проведено ремонти у відділеннях та системи опалення і гарячого водопостачання, відкрито і обладнано кабінет ультразвукової діагностики. Але задля справедливості слід окремо відзначити, що на долю В.С. Мишківського випав дуже і дуже нелегкий час.

        Починаючи з 1992 року, в зв'язку з економічною кризою в країні, різко зменшилось фінансування медичної галузі і потрібно було вишукувати шляхи реформування закладів охорони здоров'я. Так, у 1992—1993 роках Солотвинська, Мирославська, Никонівська, Райгородецька дільничні лікарні були реорганізовані в сільські лікарські амбулаторії, ліжковий фонд ЦРЛ скорочено до 130 ліжок (на все населення району).

        В подальшому на базі Половецького, Рейського, Слободищенського, П'ятигірського, Озадівського, Скраглівецького фельдшерсько-акушерських пунктів були відкриті сільські лікарські амбулаторії, відкрито ФП у с. М. Гадомці.

         В березні 2003 року на посаду головного лікаря ЦРЛ прийшов Юрій Петрович Попадиченко — досвідчений, зі значним професійним стажем керівник. За короткий період, не вкладаючи бюджетних коштів, він зумів організувати і провести поточний ремонт у всіх відділеннях лікарні й харчоблоці, знайшов кошти на перебудову та переобладнання сучасними паровими та опалювальними котлами існуючої котельні і своєчасно розпочав опалювальний сезон. Знову таки, не вкладаючи бюджетних коштів, привів у належний стан територію лікарні, організував заготівлю картоплі та овочів для харчування хворих. Нині оновлюється автопарк лікарні, закуплено сучасну оргтехніку...

        Помітні зрушення відбуваються в лікувально-діагностичному процесі. Укомплектована сучасним обладнанням клінічна лабораторія, запроваджено діагностичну лапароскопію, придбано фіброгастроскоп фірми «Олімпус». Впроваджено у практику внутрішньосудинне опромінювання крові інфрачервоним лазером. У фізіотерапевтичному кабінеті застосовується методика мікрохвильової резонансної терапії за допомогою апарату АМРТ-1.

        Все це свідчить про те, що і в умовах мізерного фінансування можна працювати і вести за собою колектив медичних працівників району, націлених на якісне виконання своїх службових обов’язків.

        Не дивлячись на обмежене фінансування галузі при взаєморозумінні та підтримці районної державної адміністрації, районної ради в ЦРЛ придбано обладнання більше ніж на 100 тис. гривень. З особистої ініціативи голови райдержадміністрації всі санітарні автомобілі переведено на зріджений газ, що дало значну економію палива.

        За рахунок бюджетних коштів, виділених додатково, поліпшено матеріальну базу ЦРЛ, проведено ремонтні роботи по реконструкції системи опалення, проведено ремонт приміщення кабінету інфекційних захворювань , бухгалтерії, ремонт покрівлі адміністративного корпусу, придбайо м’який та твердий інвентар. За рознарядкою МОЗ отримано комплекти медичної апаратури та обладнання для ФАП с. Райки, для амбулаторії с. Рея, для десяти амбулаторій одержано систему “Телекард”. Для ЦРЛ систему “Тредекс” та автомобіль УАЗ.

         За рахунок зекономлених коштів вирішено ряд невідкладних заходів та придбано вкрай необхідні матеріали для життєдіяльності лікарні. Придбано новий хірургічний інструментарій для операційної, приймального відділення, ортопедичного відділення, дитячого гінекологічного кабінету. В операційну придбано діатермокоагулятор, електрокардіограф. Придбано аквадистилятор. У відділення швидкої допомоги - апарат «Алконт», саквояжі невідкладної допомоги.

         У вересні 2007 році всі лікувально-профілактичні заклади району пройшли державну акредитацію та підтвердили вищу категорію. Протягом останніх років проводиться велика робота по реорганізації лікарні, пріоритетному розвитку первинної медико-санітарної допомоги, переходу від переважно стаціонарного типу надання медичної допомоги до амбулаторно-поліклінічного як більш економічного та раціонального лікування стаціонарних хворих. У 2007 році придбано електрокардіограф, монітор реанімаційний, система мультимедіа, ноутбук. За рознарядкою МОЗ отримано автомобіль швидкої допомоги з апаратом ШВЛ на суму 92,500 тис гривень.

        Проведена промивка опалювальних котлів, закуплено та встановлено один новий опалювальний котел на загальну суму 103 тисячі гривень. У вересні для лікарських амбулаторій сіл Озадівка, В. П’ятигірка, Ст. Солотвин, ФАП с. Хажин отримано комплекти медичного обладнання за рознарядкою МОЗ на суму 286 тис гривень.

         На сьогоднішній день населенню району надають медичну допомогу ЦРЛ на 151 ліжко, 13 лікарських амбулаторій, 10 ФАПів та 26 ФП. Крім того, при райполіклініці, лікарських амбулаторіях розгорнуто 70 ліжок денних стаціонарів, на ФАПах і ФП - 43 ліжка, що надало можливість максимально наблизити лікарську допомогу жителям села.

         Ми намагаємося приділяти увагу розвитку мережі денних стаціонарів як найбільш економічно ефективного способу лікування стаціонарних хворих.

        В існуючих лікувально-профілактичних закладах району працюють 78 лікарів, 287 середніх та 124 молодших медпрацівники. Бердичівська ЦРЛ надає медичну допомогу населенню району з кількістю населення: всього на 01.10.2007 року-31767 чол., із них дорослого - 25545, дітей до 18 років - 6222, населення працездатного віку - 17006, осіб старше працездатного віку - 9547. Сьогодні охорона здоров’я перебуває на новому етапі реформування. Мета реформи полягає в еволюційному розвитку дієвої системи галузі, яка дозволить майже 30% коштів спрямувати на первинну медико-санітарну допомогу та профілактику захворювань, що буде здійснюватись на засадах загальної практики - сімейної медицини, а також підвищення якості та обсягу медичної допомоги.

        

        З восьмого травня 2019 року, Центральна районна лікарня реорганізована в порядку перетворення в комунальне некомерційне підприємство «Центральна районна лікарня Бердичівського району" Гришковецької селищної, Райгородоцької, Семенівської та Швайківської сільських рад.